неділя, 2 березня 2014 р.

Вірш-Молитва вінничанки

Нам так потрібні сила й вдача, щоб небо посміхнулось...
Раніш ніколи не молилась і не просила нічого
Я вірила та не хотіла тривожить спокій Вишнєго.
В цей дикий й божевільний час, коли горить народна воля
Втопає в крові Київ весь, вирішується доля
Тебе благаю, захисти, не дай нам втратить віру
Молю, прийми до себе тих, хто вмер за Украіну.
Від куль ворожих збережи, кийками тіла биті
Дай пережити час лихий, чекаєм миру миті.
Не знаю я молитв й пісень і слів знайти не вмію
За неньку рідну я прошу, за землю, в яку вірю,
Нам так потрібні сила й вдача, щоб небо посміхнулось
Щоб люд відчув - Всевишній з нами, Він бачить, що відбулось
Раніш ніколи не молилась, немаю цього звичаю
Господь, тепер лиш ти наш щит від страху та від відчаю!
                                                                    Катерина Ромасюнь

(Вірш учениці школи-гімназії №23, яка тепер живе у Португалії)

Немає коментарів:

Дописати коментар